ПЧЕЛОВОДСТВО

Захотілось Гнату меду
Й він його знайшов:
В ніч з вівторка на середу
Красти мед пішов.
Але бджоли, як вражини,
Б'ються за свое.
І тепер його дружина
Не упізнае:
Що іззаду, що спереду,
Круглий як яйце.
Кажуть, то йому від меду
Користь на лице.
(Автор неизв )
* * *
Гарна в Гната медовуха!
Тепер знае і Павло.
Нализався, наче муха,
Аж " попав на НЛО ", -
Так він жінці поясняе
Де ту нічку качував,
Бо і сам не пригадае,
Як додому він попав.
Починали все, як люди -
Пі березой, холодком ...
А прокинувся у буді
Поруч з Гнатовім Сірком.
А Одарці ляпнув сходу
Буцім вчора, біля броду,
Трапив він... на НЛО
Що якісь зелені люди
Щось штрикнули під ребро
Й затягли туди, паскуди,
Щоб розглянути нутро.
-- Бачиш, досі ще не можу
Від наркозу відійти:
Весь трясусь, немов з морозу,
Ще й хита туди - сюди.
Ти не думай по-за вічі,
Що в коханки десь я був.
Навіть в бісовій "тарілці"
Я про тебе не забув.
-- Видно що ти - не від міллки.
Який в бісах з тебе секс?!
Точно, буцім - то з тарілки -
Виглядаеш, як біфштекс.
І тепер, як пса із блуду
Заганяе наш Павло,
То не каже: " Іди в буду "
А кричить: " Йди в НЛО! "
* * *
Якось Гнат хваливсь Миколі
Й клявся на руці,
Що у нього такі бджоли,
наче горобці.
Той дивуеться невдаха,
Каже до Гнатка:
-- Як твоя така "комаха"
Влазить до льотка?
-- А чого?! Пищить, а лізе, -
Далі Гнат товка ", -
Та іще з собой валізу
Тягне до льотка.
А яка вже не залізе
( Бува й таке )
Ночувати йде з валізой
В буду до сірка...
-- Вірю тобі, - без турботи
Той відповіда, -
Бо одна бджола із рота
В тебе вигляда.
* * *
Гнатова пристрасть.
------------------------------
Кум Остап у кума Гната
Кушають пельмені,
Огірки, горілку кварту,
Різні теревені.
Про дружин, що п'яних гають,
Про футбол, заначки,
І про те як дошкуляють
Бісові болячки...
А як тільки завершили
Всі земні проблеми,
Повернути поспішили
До космічної теми:
- От якби Вам приказали
Летіти до марса,
Що б з собою, куме, взяли
Ви окрім матраса?
- Скільки місця у ракеті
Вільного, довколи,
Не з провізіей пакети,
А узяв я б бджоли.
- Поважаете, гадаю,
Цю дбайливу муху?
- Ні. Але я полюбляю
Дуже медовуху.
* * *
Якось Гнат отримав грошi
Й дiлить справедливо:
"Оце - жiнцi, оце - тещi,
А це - собi, на пиво."
Випив пляшку, випив сьому,
Ген, уже й десята
Глядь на друга, а по ньому
Скачуть бiсенята.
"Треба хлопця рятувати,
Ба ж той спить, не бачить
Як по ньому, мов зайчата
Всяка нечисть скаче."
Тихо, щоб не налякати
В руки взяв палюгу,
Та й почав ix лупцювати,
На спинi у друга.
Той проснувся, Серденя,
Став Biд болю вити
(Видно якесь бiсенятко Встигло укусити).
Вже i палка та у щепи
("Трясця iхнiй MaMi!")
Тiльки вишкiрив щелепи
Ще он той з рогами,
Гнат тодi бере ломаку:
"Брешеш, проти лома
Вже не встоiш ти, собака,
Бо нема прийома!"
Як ударить, як вперiше.
(Друг вже не балака)
Бачить, кров бiжить, аж свище
З того вурдалака.
"То ж добить нечисту силу!
Прямо тут! Сьогоднi!
Повернутьїї в могилу,
Чи до преiсподнi!"
дле тут до тих - пiдмога
Вкруглих капелюхах.
Перекрили Bci дороги.
Не шмигне i муха
Заламали Гнату руки,
Вихопили лома
Й потягли його на муки
До якогось дома.
Тут i ян голи злетiлись
В бiленьких спiдницях,
Взяли друговоє тiло
I до колiсницi.
Завтра Гнату хтось розкаже
Про його дозвiлля,
Хто там був - то вже покаже
Ранкове похМiлля.
* * *